Саксаганський район. Комунальний заклад дошкільної освіти (ясла-садок) №250 Криворізької міської ради

 
Головна » Безпека життєдіяльності » Безпека на дорозі


Забули пароль? Реєстрація



Наш дитячий садок
Адміністрація
Освітній процес
Правила поведінки здобувачів дошкільної освіти.
Cтратегія впровадження гендерної рівності
Дистанційна освітня платформа
Педагогічний колектив
Сторінки педагогів
Старша медсестра радить, консультує, інформує
Сторінка батьків
Цивільний захист. Пожежна безпека. Охорона праці.
Безпека життєдіяльності

Безпечне літо

Безпека життєдіяльності в зимовий період

Безпека на дорозі

Безпека в побуті

Дитячий травматизм і його профілактика

Безпека під час карантину

Пам'ятки по БЖД

Пожежна безпека

Безпека дітей в Інтернеті

Головне управління ДСНС України у Дніпропетровській області
Фотогалерея
Карта сайту



182

Безпека на дорозі

 

 

 

    Проїжджа частина й тротуар є найнебезпечнішими для дитини ділянками. Якщо вдома, надворі, у саду ми ще можемо передбачити небезпеку й усунути її, то на проїжджій частині наші можливості обмежені. Головна роль у безпеці малюка на дорозі приділяється вмінню переходити вулицю.

Вирушаючи з малюком на прогулянку, міцно тримайте його за ручку. Заздалегідь учіть дитину правил дорожнього руху — переходити дорогу в безпечному місці — і пояснюйте, чому ви зупинилися й дивитеся по боках, перш ніж переходити вулицю. Не підпускайте маленьку дитину одну до дороги і тим більше — не випускайте її на дорогу.
 
Навчайте дитину правил безпеки з раннього віку. Уже дво-трирічній дитині можна показувати «зелену» та «червону» людину на пішохідному світлофорі й пояснювати, чим вони відрізняються.

Варто врахувати, що до 4 років дитина не здатна зрозуміти й запам'ятати все, що їй розповідають про заходи безпеки. Важливо формувати в дитини конкретні дії безпечної поведінки.
Дитина має виходити з будинку тільки в супроводі дорослого й завжди бути під наглядом.
Необхідно, щоб малюк тримався подалі від місць, де їздять машини.
Дитина має ходити тільки тротуаром, ніколи не переступаючи лінію бордюру.
Не можна вискакувати на дорогу слідом за приятелем, м'ячиком або собакою.
Дитина повинна розрізняти машини екстреної допомоги, для яких існують особливі правила, упізнавати їх за сигналом.

До категорії підвищеного ризику належать діти від 5 до 9 років. Ці діти енергійні, прагнуть до самостійності, але ще не в змозі забезпечити власну безпеку.

Багато чинників заважають дитині адекватно реагувати на небезпеку:
Маленький зріст обмежує огляд, дитину важче помітити;
Діти ще не вміють ефективно використовувати бічний зір;
До 12 років дитина важко визначає, звідки лунає звук, і при сигналі машини може піти неправильно;
Діти імпульсивні, украй непослідовні, їхня поведінка непередбачувана;
До 7 років у дітей ще немає достатнього досвіду, щоб оцінити реальні розміри машин і відстань до них; дуже важко оцінити швидкість машини — навіть багато дорослих помиляються;
Малюк до 7 років сприймає світ не так, як дорослий: наприклад, перехід «зебра» він може вважати цілком безпечним: головне для нього — переходити точно рисочками;
Дитина впевнена, що якщо вона бачить машину, то й водій помітив її.

Крім того, багато батьків недооцінюють небезпеку, якій піддається дитина. Проводилося опитування серед 2500 батьків. 94 % опитаних не вірили в можливість дітей 5—8 років самостійно й безпечно переходити вулицю. Однак серед їхніх дітей 10 % семирічних і 15 % восьмирічних самостійно ходять до школи, перетинаючи небезпечні ділянки дороги. Тобто кожний четвертий батько недооцінює небезпеку проїжджої частини й переоцінює можливості своєї дитини.
Дитина 5—9 років має знати й дотримуватися таких правил:
  • Зупинятися, перш ніж зробити крок на проїжджу частину;
  • Завжди використовувати підземний перехід, якщо він є;
  • Перетинати дорогу тільки в зазначених місцях (біля світлофора, пішохідним переходом);
  • Не переходити вулицю, почувши сигнал машин екстреної допомоги або спецмашин;
  • Обходити припарковані машини;
  • Якщо автобус або інший транспортний засіб закриває огляд, обійти його;
  • Під час переходу вулиці подивитися ліворуч, праворуч і знову ліворуч; переконатися, що немає машин, і тільки після цього переходити вулицю;
  • Триматися подалі від машин, що виїжджають заднім ходом;
  • Ніколи не грати навіть на тихій проїжджій вулиці або дорозі;
  • Не бігти через дорогу. Пограйте з дитиною в «дорожні знаки». Нехай вона знає, про що «говорять» дорожні знаки, розмітка, світлофор. Усе це допоможе їй краще розуміти зміст дій на дорогах, порядок і правила руху.

 

ЯК ПЕРЕХОДИТИ ДОРОГУ 

Навіть якщо вулиця, яку треба перейти, вузька і порожня,  привчайте дитину дотримуватись правил. Передусім – власним прикладом.

Переходимо дорогу: 
виключно на зелене світло світлофору або переходом: пішохідним, підземним чи надземним; усі інші варіанти є дуже небезпечними;
швидким і впевненим кроком, але ні в якому разі не бігти!
перед тим, як іти – подивитися наліво і направо (навіть, якщо переходите на зелене світло);
  • не розмовляючи: розмову продовжуємо, коли перейшли дорогу;
  • якщо є велосипед чи самокат, з якими діти часто не розстаються навіть узимку, переїжджати дорогу категорично не можна; треба встати і котити транспортний засіб поруч.

  •  

  •  

    • ПРОВОДИМО ЧАС З КОРИСТЮ

     

  •  


    • 1
    2
    3
    4