Будьте здорові!

В Україну знову повернулася спека, що несе з собою певні ризики для нашого здоров’я і гарного самопочуття. Перш за все, остерігайтеся теплового удару, оскільки наслідки можуть бути досить прикрими.

Тепловий удар виникає в результаті сильного перегріву організму, коли прискорюються процеси теплоутворення з одночасним зниженням або уповільненням тепловіддачі в організмі. Тепловий удар може відбутися не тільки на пляжі в жарку погоду, але і в лазні чи сауні, при роботі в жарких цехах, в дорожній пробці.

Різновид теплового удару – сонячний удар, виникає, коли людина тривалий час перебуває під впливом прямих сонячних променів. Голова перегрівається під прямими променями сонця, в результаті кровоносні судини розширюються, відбувається сильна притока крові до голови. При сонячному ударі, насамперед, страждає нервова система.

Основні ознаки теплового (сонячного) удару:

• Почервоніння обличчя та шкіри тіла;
• Різка слабкість;
• Холодний піт;
• Розширення зіниць;
• Задишка;
• Сонливість;
• Сильний головний біль;
• Запаморочення, потемніння в очах (у дітей часто супроводжується носовою кровотечею);
• Частий і слабкий пульс;
• Висока температура (до 40 С);
• У важких випадках судоми, втрата свідомості;
• Нудота, блювання;
• Шкіра холодна, іноді синюшна.

При перших ознаках теплового удару слід викликати швидку допомогу. До приїзду лікаря потрібно:

• перемістити потерпілого в тінь або від прямої дії джерела тепла, під голову покласти валик з одягу;
• зняти з потерпілого одяг, що стискує;
• накрити тіло вологим прохолодним простирадлом;
• прикладати до лоба і під потилицю холодні компреси;
• забезпечити приплив свіжого повітря;
• одяг із щільної тканини або синтетики краще зняти;
• обливати тіло холодною водою (18 -20 С), якщо є можливість, то прийняти прохолодну ванну;
• потрібно дати прохолодне пиття, міцний чай або каву, якщо дозволяє стан потерпілого;
• якщо потерпілий втрачає свідомість, необхідно дати понюхати нашатирного спирту.

• потрібно уникати фізичної активності в занадто спекотні дні і в години активного сонця з 11.00 до 16.00;
• слід захищатися від сонця, надівши головний убір, або скористатися парасолькою;
• носити одяг світлих тонів з добре провітрюваних, натуральних тканин (бавовна, льон, вовна);
• не перебувати на сонці в період його підвищеної активності;
• пити велику кількість рідини (1,5 – 2 л на день), добре втамовують спрагу морс, квас і особливо чай;
• відкривати вікна, використовувати вентилятори та кондиціонери для підтримки постійної циркуляції повітря в закритих приміщеннях;
• слід уникати переїдання;
• не рекомендується вживати алкоголь.

Будьте обережні та піклуйтеся про своє здоров’я!

https://ns-plus.com.ua/…/nebezpeka-vid-teplovogo-udaru-yak…/

Правила поведінки на льоду

Зима - чудова пора відпочинку на льоду. Скільки радощів вона приносить! Забави на ковзанах, лижах, санчатах! Тому усі ми із задоволенням зустрічаємо цю пору року, іноді забуваючи про небезпеку, яку може приховувати лід, а саме тонкий лід. Щоб ні з ким не трапилося лиха, потрібно обережно поводитись на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання, адже така крига ще надзвичайно тонка, неміцна і не витримує маси навіть маленької дитини . 

Ця інформація досить цікава: лід блакитного кольору - найміцніший, а білого - значно слабший.

Для однієї людини безпечним вважається лід синюватого або зеленуватого відтінку, товщиною більшою за 7 см. Для групи людей безпечним є лід товщиною не менше, ніж 15 см.

          При пересуванні декількох людей по льоду треба йти один за одним на відстані. При масовому катанні на ковзанах лід має бути товщиною не менше, ніж 25 см. Перш ніж ступити на лід водоймища, дізнайся про товщину льодового покриву за допомогою довгої загостреної палиці (плішні) чи іншого подібного предмета, але обов'язково легкого, який ти вільно можеш тримати в руці.

Ніколи не перевіряй товщину льоду ударами ніг!

Під час руху по льоду слідкуй за його поверхнею, обходь небезпечні місця та ділянки з кущами і травою. Особливу обережність проявляй у місцях зі швидкою течією, джерелами, струмками та теплими стічними водами підприємств. Якщо лід недостатньо міцний, негайно зупинися і повертайся назад тим же шляхом, роблячи перші кроки без відриву від його поверхні.

Спробуємо з’ясувати, що трапляється з людиною, яка опинилася в холодній воді

У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби здавлює залізний обруч, серце скажено б'ється. Щоб захиститися від смертоносного холоду, організм включає захист – починається сильне тремтіння. За рахунок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура шкіри знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється і організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідше, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, наступає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.

У випадку, якщо ти все ж провалилися під лід:

-не піддавайся паніці, утримуйся на плаву, уникаючи занурення з головою; клич на допомогу;

-намагайся вилізти на лід, широко розкинувши руки, наповзаючи на його край грудьми і почергово витягуючи на поверхню ноги; `

-намагайся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;

-вибравшись на лід, перекотися і відповзай в той бік, звідки ти прийшов, де міцність льоду вже відома.

Далі тобі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилось, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуй будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.

Звичайно, треба завжди намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, тобі необхідно: покликати (якщо це можливо) на допомогу дорослих; знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку); оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.

Якщо ти впевнений, що зможеш (чи готовий) врятувати людину, то: крикни, що ти йдеш на допомогу; наближайся до ополонки поповзом, широко розкинувши руки; підклади під себе лижі, дошку, фанеру; обговори свої дії з постраждалим (домовся про команду, на яку потужним ривком ти будеш його тягнути, а він в цей час намагатиметься виштовхнути тіло на поверхню); не підповзаючи до самого краю ополонки, подай потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, мотузку, санки чи щось подібне і витягніть його на лід; витягнувши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайся назад.

Звичайно, кожний нещасний випадок на льоду є індивідуальним, і розповісти про всі варіанти щодо дій під час порятунку неможливо, але, як показує досвід, найголовніше не панікувати і правильно оцінити обстановку. Отже, будь обережним, не ризикуй своїм життям! Не виходь на лід без дорослих!

Шановні   батьки!!! Гриби – не тільки делікатес, а й отрута!

         «СМАЧНОГО» АБО «ХАРЧУВАННЯ У ДИТЯЧОМУ САДОЧКУ»

                                 Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей, які виховуються в дошкільному закладі. Режим харчування дітей в дошкільному навчальному закладі №250 «Електронник» відповідає режиму роботи закладу та вікових груп і затверджений завідувачем. Графік видачі їжі затверджується завідувачем закладу. 

Харчоблок забезпечений достатньою кількістю кухонного посуду, інвентарю, санітарним і спеціальним одягом (халати, фартухи, хустки, ковпаки тощо) все промарковане, використовується лише за призначенням та замінюються при забрудненні.

Основними принципами організації харчування в дошкільному закладі є: енергетична цінність раціонів відповідає енерговитратам дітей, збалансованість та максимальна різноманітність раціону, технологічна та кулінарна обробка продуктів і страв, що забезпечує їх смакові якості та зберігає вихідну харчову цінність, забезпечення санітарно-гігієнічних норм (дотримання всіх санітарних вимог до стану харчоблоку, продуктів харчування, їх транспортування, зберігання, приготування та роздачі страв).            

  В ДНЗ ведеться систематична і планомірна робота, зокрема: організовано безпечне і якісне харчування дітей (замовлення і прийняття безпечних і якісних продуктів харчування, продовольчої сировини у необхідній кількості, додержання умов і термінів їх зберігання, технології приготування страв, правил особистої гігієни працівників харчоблоку); харчування здійснюється згідно з двотижневим меню; щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв складаємо меню-розклад для дітей відповідно до затверджених норм харчування; кожного дня за 30 хв. до роздачі їжі медичний працівник оцінює якість її приготування, в його присутності кухар відбирає добові проби в чистий посуд з кришкою в об’ємі порції для дітей молодшої групи. Проби зберігаються протягом доби в холодильнику до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня і є показником якості роботи кухарів.

Планово проводиться контроль за санітарно-гігієнічним станом харчоблоку, технологією приготування їжі, умовами її зберігання і дотриманням термінів реалізації, виконанням норм харчування.

Об’єм та частота завозу продуктів харчування та продовольчої сировини регулюються в залежності від терміну їх реалізації та кількості дітей і завозяться в заклад на протязі дня. Бракеражною комісією дошкільного навчального закладу здійснюється постійний контроль за постачанням продуктів харчування. Продукти харчування надходять до навчального закладу разом із супровідними документами, які свідчать про їх безпечність, якість, ґатунок, категорію і дату виготовлення.

Термін реалізації визначається підприємством, постачальником, тому продукти харчування з обмеженим терміном реалізації (молоко, кисломолочні продукти, м'ясо, ковбаса, риба, тощо) реєструється в журналі «Журнал бракеражу сирих продуктів», де обов’язково фіксуються дати та час останнього терміну реалізації.

Комірник та сестра медична з дієтичного харчування ведуть суворий облік продуктів харчування, який фіксується у «Книзі складського обліку», де вказується дата їх надходження, постачальник тощо. Комірник дотримується термінів реалізації продуктів, планує своєчасне забезпечення основними продуктами харчування на два дні, здійснює їх видачу на харчоблок згідно меню.

Безпека і якість продуктів харчування та продовольчої сировини залежить від умов їх зберігання, у тому числі від температури, вологості. Комора на харчоблоці, де зберігаються продукти харчування, мають достатню вентиляцію, суха та з природнім освітленням. Стан овочів при зберіганні контролюється 1-2 рази на тиждень.

Сестра медична контролює виконання меню і якість страв, проводить санітарно-просвітницьку роботу серед персоналу та батьків з питань раціонального харчування, особливо в оздоровчий період, дає оцінку ефективності харчування, проводить заняття з персоналом з питань гігієни харчування, профілактики харчових отруєнь і групових гострих кишкових інфекцій.

Шеф - кухар закладу відповідає за високоякісне і своєчасне приготування їжі та дотримання технологічних вимог: кулінарна обробка продуктів повинна максимально зберігати харчову цінність, сприяти засвоєнню їжі, надавати їй приємного зовнішнього вигляду, смаку і запаху. Мікробне забруднення продуктів, що виникає при їх первинній обробці, ліквідується наступною термічною обробкою.

Завідувач, сестра медична, вихователі груп дошкільного закладу проводять інформаційно-роз’яснювальну роботу серед батьківської громадськості щодо організації харчування у сім’ї. Домашнє харчування має доповнювати раціон дитячого садка. Питання раціонального харчування дітей включається у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, розглядається на загальних зборах колективу, виробничих нарадах, висвітлюється в інформаційних куточках ДНЗ.

Для отримання інформації батьками про харчування дітей в закладі, в інформаційних куточках груп та харчоблоку щодня розміщується меню.

Здоров’я    Вам   та   Вашим    дітям!

   Інформацію  підготувала   ст. м/с  

1. Пам’ятайте, що раціональне харчування – одна з основних умов здоров’я людини, її довголіття, плідної праці.

2. Поєднуйте у їжі, в правильному співвідношенні речовини, які входять до складу тканин людського організму: білки, жири, вуглеводи, мінеральні солі, вітаміни, воду.

3. Дотримуйтесь режиму харчування. Зумійте переконати свою дитину споживати всі пропоновані їй страви, навіть ті, які вона не любить, але які для неї необхідні й корисні.

4. Не підгодовуйте дитину в проміжках навіть тоді, коли вона попросить їсти. Ласкаво поясніть, що їсти треба у відведений для цього час.

5. Давайте тільки ту кількість їжі, яку дитина з’їдає із задоволенням.

6. Утримуйтесь від розмов про те, що дитина мало або майже нічого не їсть, бо вони шкідливі.

7. Дотримуйтесь навичок гігієни харчування і виробляйте їх у дітей.

8. Пам’ятайте, що апетит частково залежить від сервірування столу, естетичного оформлення страв, уміння дитини користуватися виделкою, ложкою, володіння елементарними навичками культури споживання їжі.

9. Підкреслюйте необхідність добре пережовувати їжу, не вживати надто гарячої чи холодної страви, не відкушувати великих шматочків, жувати із закритим ротом.

10.Не забувайте, що найкориснішими є ті овочі і фрукти, які властиві нашому регіону, ростуть у наших садах.

11.Серйозним недоліком харчування є „прихований голод” – дефіцит йоду, який може привести до незворотних процесів в організмі дитини. Вживання в їжу йодованої солі – вихід з даної ситуації.

12.Їжу завжди тримайте закритою, особливо в літній період.

13.Не слід вживати в їжу продуктів глибокого замороження, незнайомих грибів, продуктів з великим вмістом солі, недостатньо прожарені або проварені м΄ясо, рибу, сиру воду.

   Інформацію  підготувала   ст. м/с  

Щоб уникнути інфекційних захворювань та харчових отруєнь

-        Ретельно мийте усі овочі і фрукти перед тим, як подавати до столу сирими.

-        Прищеплюйте дитині любов до чистоти. Привчайте її мити руки з милом перед вживанням їжі, після відвідування туалету, повернення з прогулянки.

-        Мийте руки з милом перед приготуванням їжі.

-        Не зберігайте разом продукти, що їдять сирими, і ті, що підлягають кулінарній обробці.

-        Ніколи не кладіть бутерброди, пиріжки, сир, ковбасу, печиво у пакет, де побували овочі, фрукти, ягоди чи яйця, навіть якщо цей пакет здається абсолютно чистим.

-        Дбайте про те, щоб їжа для дитини була щойно приготованою, свіжою. Не готуйте їжу «із запасом».

-        Не купуйте продукти, якщо не впевнені у їхній якості, з простроченими термінами зберігання, пошкодженою упаковкою. Дотримуйтесь умов та строків зберігання продукту, зазначених на його упаковці.

-        Не купуйте продукти харчування на стихійних базарах. Ви маєте право вимагати у продавця документи, що підтверджують якість та безпеку продуктів.

-        Не вживайте незнайомі гриби, ягоди, трави. Смертельно небезпечними можуть бути старі або зіпсовані гриби. Не готуйте страви з грибів дітям.

-        Не беріть у дорогу продукти, що швидко псуються (ковбасні, молочні, кулінарні, кондитерські вироби або інші продукти, які потребують зберігання у холоді).

-        Не використовуйте для пиття, приготування їжі та миття посуду воду з річок, озер, незнайомих підземних джерел тощо.

Чому дитина не їсть у дитячому садочку?

Про те, що дитина в садку протягом дня практично нічого не їла, доводиться чути дуже багатьом батькам. Що ж може послужити причиною для цього? Чому дитина не їсть у дитячому садку?                            

Іноді така ситуація може бути пов’язана з не цілком грамотною підготовкою дитини до дитячого садка. (Цей етап, природньо, повинен відбуватися задовго до того, як дитина піде в дитячий сад – приблизно за 3-4 місяці.)

У першу чергу, слід вважати, що меню в дитячому саду зовсім інше, ніж вдома. Тому важливо заздалегідь привчати дитину до певних страв, нехай вони навіть і здаються йому незвичними, несмачними (наприклад, каші, супи і т.д.)

Нерідко неприйняття дитиною їжі в дитячому садку буває пов’язано зі стресовою ситуацією, якої по суті і є знаходження дитини в саду. Важкий процес звикання, адаптації до нового місця, колективу, умов або режиму дня – так чи інакше ці та інші чинники здатні відіб’ється і на апетиті малюка. Тому дуже важливо заздалегідь, ще до дитсадовскої пори, привчати дитину до спілкування з однолітками, слід прагнути виховувати в своїй дитині самостійність і розсудливість, і, звичайно ж, повагу до старших.

У більшості випадків подібні ситуації відбуваються з малюками, мами яких звикли надмірно їх балувати. Зрозуміло, наслідки подібного «виховання» не проходять без сліду.

Полиомиелит

1. Что такое полиомиелит?

Полиомиелит - заболевание вирусной природы. Вирус полиомиелита проникает в организм через рот и распространяется в горло и пищеварительную систему. Он поражает нервную систему и может вызвать паралич или даже смерть всего за несколько часов.

2. Как передается полиомиелит?

Дикий полиовирус (ДП) попадает в организм через рот с водой или пищей, которые были загрязнены фекалиями зараженного лица. Вирус размножается в кишечнике и выделяется с фекалиями зараженного лица, через которые он может быть передан другим людям.

3. Каковы симптомы полиомиелита?

Первоначальными симптомами полиомиелита являются:

·         высокая температура

·         усталость

·         головная боль

·         рвота

·         ригидность затылка

·         боль в конечностях.

4. Кто подвергается риску заражения полиомиелитом?

Полиомиелит поражает главным образом детей в возрасте до 10 лет.

5. Каковы последствия полиомиелита?

Осложнения, среди которых атрофия мышц, деформация конечностей, язвы, интерстициальный миокардит, ателектазы легких, прободения и т.д. 

6. Лечение
Лечение назначает врач в отделении инфекционной больницы. Во время лечения очень важны постельный режим, покой, тепло на пораженные конечности, при сильных болях – прием обезболивающих, успокаивающих препаратов, также рекомендован прием витамин группы В. Большая роль отводится лечебной физкультуре, массажу, физиотерапии, водным процедурам.

7. Профилактика полиомиелита.  В очаге инфекции проводятся санитарно-гигиенические мероприятия: дезинфекция помещения, посуды, игрушек, постельного белья и других предметов, которые могут быть заражены. Дети, контактировавшие с заболевшим, находятся на карантине от 15 дней до 3 недель.   На сегодняшний день единственным эффективным методом профилактики этого опасного заболевания является прививка. Вакцинация выполняется в несколько этапов. Согласно  прививочному календарю прививка вводится в 2, 4 и 6 месяцев. Первая ревакцинация проводится в 18 месяцев, а вторая в - 6 лет, третья -  в 14 лет. Многие родители отказываются от вакцинации от полиомиелита, боясь развития у ребенка осложнений. Перед тем, как подписать отказ от прививки, необходимо взвесить все «за» и «против», поскольку отказываясь от вакцинации, родители оставляют ребенка без защиты от опаснейшего заболевания. В настоящее время для иммунизации детей применяются современные вакцины, использование которых сводит риск возникновения осложнений к минимуму.
Большинство стран пользуются ОПВ, поскольку она обладает уникальной способностью вызывать формирование местного иммунитета кишечника, что означает, что она может прервать передачу дикого полиовируса в природной окружающей среде. Это невозможно в случае использования  ИПВ  — инактивированной полиовакцины, которая стимулирует лишь очень низкий уровень иммунитета против полиовируса в кишечнике и в результате обеспечивает индивидуальную защиту против полиомиелита, однако в отличие от ОПВ не способна предотвратить распространение дикого полиовируса.

   Інформацію  підготувала   ст. м/с  

Поради батькам, як запобігти травмуванню дитини

• Дбайте  про безпеку дитини, не залишайте її без нагляду надовго.
• Ізолюйте від дитини небезпечні предмети –ліки, засоби побутової хімії, голки, цвяхи, леза. Також  стежте аби дитина  не змогла травмуватися через необережне поводження з побутовими приладами – розетками, електропроводами тощо.
• Виховуйте у дитини навички безпечної поведінки, зокрема:

• не пустувати з вогнем, сірниками;
• не гратися на балконах,на підвіконнях тощо.

•  Навчайте дитину поводитися чемно в місцях великого скупчення людей (не штовхатися, не бігати тощо).
• Відвідуючи з дитиною ігрові та спортивні майданчики, оглядайте їх, щоб завчасно виявити можливі небезпечні предмети та визначити, чи надійно закріплене обладнання.
• Спонукайте дитину поводитись обережно під час лазіння по деревах, драбинах, щоб уникнути падіння з висоти.
• Забороняйте дитині ходити поблизу місць, де відбуваються будівельні та ремонтні роботи.
• Привчайте дитину ходити взимку поодаль від будівель, щоб уникнути травмування від падіння бурульок, криги тощо.
• Навчайте дитину правил дорожнього руху і  будьте зразком їх виконання.
• Не залишайте дитину без нагляду поблизу доріг з інтенсивним рухом .
• Наглядайте за дитиною, коли вона їздить на велосипеді, самокаті, роликах.
• Тримайте дитину за руку під час перетину дороги з інтенсивним рухом та навчайте її орієнтуватися за дорожніми знаками світлофором, сигналами регулювальника.

Як    убезпечити  дитину  вдома

        Діти   виявляють значний інтерес до предметів, що їх оточують, зокрема до електроприладів, аудіо - та відеотехніки, вибухонебезпечних предметів. Аби дитина не травмувалася вдома, батькам слід провести цілий комплекс заходів, що сприятиме безпечному її перебуванню в усіх приміщеннях – у кухні, ванній та спальній кімнаті, залі, тощо.

         Дитина дошкільного віку має повсякчас перебувати під наглядом когось із дорослих – батьків, бабусі чи дідуся, вихователя, няні. Тож не залишайте дитину вдома саму на тривалий час. Розмовляйте з нею, пояснюйте, які з навколишніх предметів можуть призвести до травмування чи становити загрозу для здоров’я.  привчайте дитину грати лише в безпечні ігри. 

Поясніть дитині потенційну небезпеку

• Поясніть дитині чому їй не слід самостійно користуватися такими побутовими приладами, як газова плита, духова піч, розетки, електроприлади; брати до рук голки, ножиці, ножі тощо.
• Зауважте дитині, що, відкриваючи воду у ванній чи кухні,ліпше відкручувати кран з холодною водою, потім  - з гарячою. Гарячу воду слід додавати поступово, щоб не обпектися.
• Наголосіть, що торкатися мокрими чи вологими руками до увімкнених електроприладів – пральної машину, чайника, фена тощо, - не можна. Адже вода – хороший провідник електричного струму, тому, доторкнувшись до приладу, можна отримати удар струмом. На екрані увімкненого телевізора або комп’ютера може зібратися статичний електричний заряд і тоді також може вдарити струмом.

Створіть умови безпечного перебування дитини вдома

• Зачиняйте всі вікна й двері на балкон, за необхідності залиште відчиненими квартирки або фрамуги.
• Прибирайте з плити каструлі й чайники з гарячою водою – перекинувши їх, дитина може обпектися.
• Перевіряйте доступність розміщення іграшок. Вони не повинні лежати на висоті,що перевищує зріст дитини. Оскільки, намагаючись дістати іграшку, скажімо, з високої шафи, дитина може впасти й травмуватися.
• Вимикайте усі потенційно небезпечні для дитини електроприлади й за можливості ізолюйте їх від дитини.
• Сховайте подалі від дитини сірники, легкозаймисті предмети й ті, що легко б’ються.
• Зберігайте в недоступних місцях для дитині ріжучо-колючі предмети, харчові кислоти, лікарські препарати,спиртні напої, сигарети, засоби побутової хімії,косметику, парфумерію тощо.

ДИАГНОСТИКА ПЛОСКОСТОПИЯ проводится врачом ортопедом  на основании данных ортопедического осмотра, измерений стопы, жалоб пациента, анамнеза заболевания, дополнительных инструментальных методов исследования (плантография, подометрия, рентгенография).

                                      ЛЕЧЕНИЕ ПЛОСКОСТОПИЯ У ДЕТЕЙ

• Поддерживать стопы ног у детей в правильном положении помогает ортопедическая обувь и ортопедические стельки.
•          Для профилактики и лечения плоскостопия у детей необходимо укреплять мышечно-связочный аппарат ног ребенка, который поддерживает сводчатое строение стоп и фиксирует их в правильном положении. Для этого применяется лечебная гимнастика, ходьба по неровной поверхности (галька, гравий), по мягкому грунту (рыхлая почва, песок). В домашних условиях удобно пользоваться специальным ортопедическим коврикомс покрытием в виде "камушков".

ПРОФИЛАКТИКА ПЛОСКОСТОПИЯ

Профилактика плоскостопия должна быть направлена на предупреждение развития плоскостопия или на профилактику его прогрессирования.   С целью профилактики плоскостопия необходимо выработать правильный режим нагрузки, следить за положением стоп при стоянии и ходьбе, вовремя обращаться к специалисту при обнаружении каких-либо отклонений положения ног.  Естественное укрепление организма способствует укреплению стопы. Полезны занятия различными видами спорта, подвижными играми, плаванием, необходимо проводить общее закаливание, воспитывать у детей правильную осанку. Не меньшее значение в профилактике плоскостопия имеет правильный подбор обуви. Обувь должна плотно охватывать стопу (не быть тесной, и не болтаться), иметь небольшой каблук (1/14 длины стопы), с правильной продольной осью стопы (середина пятки — второй межпальцевой промежуток). Обувь должна иметь умеренную плотную выкладку внутреннего свода, на которую стопа «садится» (отдыхает) в случае утомления мышечно-связочного аппарата.  Проведение своевременных профилактических осмотров у врача ортопеда позволяет выявить нарушения правильного формирования стопы на ранних стадиях и не допустить развитию плоскостопия.

УПРАЖНЕНИЯ, РЕКОМЕНДУЕМЫЕ ДЕТЯМ С ПЛОСКОСТОПИЕМ

Продолжительность занятий 10 минут. Перед упражнениями следует походить на носках, затем попрыгать на носках через скакалку - на одной и на двух ногах.

 Упражнение "КАТОК" - ребенок катает вперед-назад мяч, скалку или бутылку. Упражнение выполняется сначала одной, затем другой ногой.

 Упражнение "РАЗБОЙНИК" - ребенок сидит на полу с согнутыми ногами. Пятки плотно прижаты к полу и не отрываются в течение всего периода выполнения упражнения. Движениями пальцев ноги он старается подтащить под пятки разложенное на полу полотенце (или салфетку), на котором лежит какой-нибудь груз (например, камень). Упражнение выполняется сначала одной, затем другой ногой.

 Упражнение "МАЛЯР" - ребенок, сидя на полу с вытянутыми ногами (колени выпрямлены), большим пальцем одной ноги проводит по подъему другой по направлению от большого пальца к колену. "Поглаживание" повторяется 3-4 раза. Упражнение выполняется сначала одной, затем другой ногой.

 Упражнение "СБОРЩИК" - ребенок, сидя на полу с согнутыми коленями, собирает пальцами одной ноги различные мелкие предметы, разложенные на полу (игрушки, прищепки для белья, елочные шишки и др.), и складывает их в кучки. Другой ногой он повторяет то же самое. Затем без помощи рук перекладывает эти предметы из одной кучки в другую. Следует не допускать падения предметов при переносе.

 Упражнение "ХУДОЖНИК" -  ребенок, сидя на полу с согнутыми коленями, карандашом, зажатым пальцами ноги, рисует на листе бумаги различные фигуры, придерживая лист другой ногой. Упражнение выполняется сначала одной, затем другой ногой.

 Упражнение "ГУСЕНИЦА" - ребенок сидит на полу с согнутыми коленями. Сгибая пальцы ног, он подтягивает пятку вперед (пятки прижаты к пальцам), затем пальцы снова распрямляются и движение повторяется (имитация движения гусеницы). Передвижение пятки вперед за счет сгибания и выпрямления пальцев ног продолжается до тех пор, пока пальцы могут касаться пола. Упражнение выполняется обеими ногами одновременно.

 Упражнение "КОРАБЛИК" - ребенок, сидя на полу с согнутыми коленями и прижимая подошвы ног друг к другу, постепенно старается выпрямить колени до тех пор, пока пальцы и пятки ног могут быть прижаты друг к другу (старается придать ступням форму кораблика).

 Упражнение "СЕРП" - ребенок, сидя на полу с согнутыми коленями, ставит подошвы ног на пол (расстояние между ними 20 см). Согнутые пальцы ног сперва сближаются, а затем разводятся в разные стороны, при этом пятки остаются на одном месте. Упражнение повторяется несколько раз.

 Упражнение "МЕЛЬНИЦА" - ребенок, сидя на полу с выпрямленными ногами, описывает ступнями круги в разных направлениях.

 Упражнение "ОКНО" - ребенок, стоя на полу, разводит и сводит выпрямленные ноги, не отрывая подошв от пола.

 Упражнение "БАРАБАНЩИК" - ребенок, сидя на полу с согнутыми коленями, стучит по полу только пальцами ног, не касаясь его пятками. В процессе выполнения упражнения колени постепенно выпрямляются.

 Упражнение "ХОЖДЕНИЕ НА ПЯТКАХ" - ребенок ходит на пятках, не касаясь пола пальцами и подошвой.

Гострі респіраторні захворювання (ГРЗ)  -  це найпоширеніша група інфекційних захворювань людини. Вони характеризуються загальним інтоксикаційним синдромом і ураженням слизових оболонок дихальних шляхів. Збудниками цих захворювань є віруси та бактерії, що передаються переважно повітряно – крапельним шляхом. Щоб дитина не захворіла на ГРЗ, дотримуйтесь таких рекомендацій.

Загальні рекомендації:

ü Загартовуйте організм дитини та більше гуляйте з нею на відкритому повітрі.

ü Привчіть дитину завжди мити руки з милом під проточною теплою  водою перед прийманням їжі та коли вона прийшла з вулиці.

ü Вживайте продукти, що містять багато вітамінів, особливо вітамін С, зокрема фрукти, овочі, а також свіжо віджаті соки.

ü Включайте до раціону дитини продукти, що містять фітонциди – часник, цибулю, хрін, редьку, зелень тощо.

ü Частіше провітрюйте приміщення, де перебуває дитина, та проводьте щоденне вологе прибирання.

ü Для особистої гігієни користуйтеся одноразовими носовими хустинками.

Під час сезонного підйому захворюваності на ГРЗ:

ü Стежте за тим, щоб дитина не контактувала з хворими людьми, у яких лихоманка, озноб, кашель, біль у горлі, нежить тощо.

ü Не відвідуйте з дитиною місць масового скупчення людей, утримуйтеся від відвідування масових заходів у закритих приміщеннях.

ü Перед виходом із дому змазуйте слизову оболонку носа дитині оксоліновою маззю.

ü Промивайте носоглотку та ніс дитини. Регулярне промивання очистить їх від шкідливих мікроорганізмів, а також від слизу та пилу.

ü Можна давати дитині для профілактики противірусні препарати, але тільки за призначенням лікаря.

ü Намагайтеся ізолювати хворого, особливо від дитини, якщо захворів на ГРЗ хтось із членів родини.

ü Якщо ви вирішили зробити щеплення від грипу, зважайте, що захисна реакція організму виробляється через два тижні після щеплення.

Щоб дитина якнайкраще видужала, дуже важливо під час захворювання правильно організувати її харчування. З цього приводу можна проконсультуватися з лікарем чи медичним працівником дошкільного навчального закладу та дотримуватися наведених рекомендацій.

ü   Не примушуйте дитину їсти

Зазвичай батьки, коли під час хвороби дитина відмовляється їсти, примушують її до цього. Це неправильно, адже під час недуги дитячий організм спрямовує всі сили на боротьбу із захворюванням, а не на перетравлення їжі. Тому батьки мають прислухатися до бажань дитини та обирати для неї той раціон та режим харчування, завдяки якому дитячому організму  буде легше впоратися із хворобою.

ü    Давайте дитині багато теплого пиття

 На початковій стадії захворювання, що зазвичай супроводжується високою, дитячій    організм дуже сильно зневоднюється. Тому дитині потрібно давати багато теплого пиття, зокрема молоко з медом, чай з малиною чи лимоном, відвар шипшини тощо.

ü    Забезпечте дитину вітаміном С

Що ліпший імунітет у дитини, то швидше вона одужує. Для підтримки імунітету дитина має регулярно вживати продукти, багаті на вітамін С. джерелами вітаміну С є свіжі овочі та фрукти. Проте цитрусові дітям слід пропонувати обережно, адже вони можуть спричинити алергію. Найліпше джерело вітаміну С, особливо взимку, - квашена капуста.

ü    Готуйте дитину кашами

Каші багаті на мінералі, залізо, вітаміни групи В і  рослинні білки. Найбільш цінними за вмістом корисних речовин є вівсяна і гречана каші, тому їх слід пропонувати дитині насемперед.  Рідкі або напіврідкі каші під час захворювання дитина сприймає легше. Доцільно варити каші на молоці або м’ясному бульйоні.

ü    Подавайте дитині молочні продукти за її бажанням

Якщо дитина любить молоко, слід пропонувати його в різноманітних видах найліпше під час захворювання – молоко з медом, а також кисломолочні продукти. Вони швидко засвоюються організмом, що під час хвороби дуже важливо.  Утім іноді ослаблений дитячій організм не сприймає молоко. У цьому разі не варто наполягати на його вживанні.

ü    Вводьте м’ясо в дитячій раціон поступово

У період загострення хвороби, доки тримаєтьсЯ висока температура, діти зазвичай відмовляються від м’яса. Однак, коли пік хвороби минає, можна знову спробувати ввести його в раціон. Усі м’ясні продукти пропонуйте у відварному та протертому вигляді.

ü    Зверніться до лікаря

Якщо у дитини після одужання не підвищився апетити, шлунок його не сприймає їжу аж до блювання, в жодному разі не вдавайтеся до самолікування. Ці прояви можуть бути реакцією шлунково-кишкового тракту на антибіотики або бути спричинені дисбактеріозом тощо. Тому батькам слід терміново звернутися до лікаря для визначення подальшої стратегії лікування дитини.

Зверніть увагу !

ПРОФІЛАКТИКА ЗАХВОРЮВАНЬ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ

  Основними способами профілактики захворювань ротової порожнини є правильне чищення зубів і регулярне проходження профілактичних оглядів у стоматолога, а також раціональне харчування. У дітей до семи років чищення зубів має певні особливості та вимагає допомоги з боку батьків. У цьому віці діти не завжди можуть самостійно чистити зуби, тож батьки не мають полишати контролю і, якщо потрібно, дочищати зуби свої дітям.
ОБИРАЄМО ЗУБНУ ПАСТУ
  Процес дозрівання емалі при регулярному використанні зубної пасти, що містить фтор, прискорюється, а ризик виникнення карієсу зубів істотно знижується. Тож така зубна паста є корисною для дітей, однак, не молодше чотирьох років – тоді вони вже здатні випльовувати залишки зубної пасти після чищення зубів.
  Дітям до трьох років включно не рекомендується зубна паста, що містить фтор. У цьому віці діти можуть проковтувати зубну пасту та ще не вміють як слід полоскати рота а проковтування зубної пасти, особливо такої, що містить фтор-активний елемент, може призвести до проблем із органами травної системи. Тому дітям ліпше користуватися спеціальними зубними пастами. Фтор у таких зубних пастах відсутній, або його вміст знижений. Також такі зубні пасти мають низьку абразивність, що важливо, адже у дітей до трьох років зубна емаль є дуже вразливою.
  У разі проковтування дитиною значної кількості зубної пати слід негайно звернутися до лікаря.

ОБИРАЄМО ЗУБНУ ЩІТКУ
  Зручність і корисність зубної щітки чимало залежить від її розміру. Зубні щітки мають відповідати віку дітей, бо з віком змінюється розмір і міцність зубів. Тому важливо обирати дитячі моделі зубних щіток. Вони не тільки зручного розміру, а й мають м’які щетинки, що добре для дитячої емалі та запобігає пораненню ясен.
  До трьох років можна використовувати тільки мануальні (звичайні) зубні щітки. Електричні зубні щітки можна використовувати дітям старше трьох років і тільки під наглядом батьків. У деяких типів зубних щіток є спеціальні кольорові щетинки, які знебарвлюються, коли приходить час заміни насадки.


ЧИСТИМО ЗУБИ ПРАВИЛЬНО
  Чистити зуби слід не менше трьох хвилин після прийому їжі зранку та вечері. Регулярне чищення запобігає гниттю залишків їжі і розмноженню у ротовій порожнині бактерій, які і провокують більшість захворювань ротової порожнини.
 Передні зуби чистять вертикальними рухами від ясен. Зсередини – з боку язика та піднебіння – «вимітаючи ми» рухами вгору до нижніх і вниз для верхніх зубів жувальну поверхню чистять горизонтальними рухами вперед-назад. За щічками – круговими по зімкнутих зубах. Насамкінець чистять язик.

Шановні   батьки! 

                       Вітряна віспа - гостре інфекційне захворювання, що характеризується помірною інтоксикацією та папульозно-везикулезной висипом на шкірі та слизових оболонках.
                 Причина хвороби. Збудник Varicella-Zoster-вірус відноситься до сімейства герпесвірусів, нестійкий у зовнішньому середовищі. При попаданні в неімунний організм інфекція проявляється як вітряна віспа, в імунний - як оперізуючий герпес. Передача здійснюється повітряно-крапельним і рідко контактним шляхами. Вітряна віспа відноситься до висококонтагіозними інфекцій.
                Класифікація вітряної віспи. Тяжкість - легка, середньо-важка, перехідна до важкої.

               Клінічні прояви. Інкубаційний період вітряної віспи в середньому 13-17 днів, з коливаннями від 10 до 23 днів. Захворювання починається гостро. Загальноінфекційні симптоми захворювання, як правило, виражені нерізко. Температура тіла підвищується до 38 ° С, можуть бути нездужання, головний біль. Одночасно або протягом першої доби з'являються висипання на обличчі, волосистій частині голови, які протягом короткого часу, поширюються по всьому тілу. Кількість елемеbнтів висипу може бути самим різним: від поодиноких до множинних, що покривають все тіло.
Спочатку окремі елементи висипу мають вигляд розеол або розеолопапул рожевого або червоного кольору з чіткими контурами, далі вони швидко, протягом декількох годин, перетворюються на блискучі однокамерні бульбашки, з серозним вмістом, розташовані на незміненому тлі шкіри і мають рожево-червоний обідок. Бульбашки на дотик м'які, можуть мати вдавлені в центрі. Розміри бульбашок коливаються від 1-2-х до 5-6 мм. Вміст пухирців поступово каламутніє, вони лопаються або просто підсихають через 1-2 дні після своєї появи. У будь-якому випадку відбувається утворення темно-коричневих кірочок, які відпадають через 1-2 тижні, не залишаючи на тілі рубців. Для вітряної віспи характерний поліморфізм висипки. Він обумовлений тим, що висипання відбувається не одночасно, а хвилеподібно, коли протягом кількох днів на шкірі постійно з'являються свіжі елементи висипки. Тому на 3-4-й день від початку висипань на шкірі можна одночасно спостерігати всі стадії вітряночного висипу: розеоли, папули, везикули, пустули, скоринки і поверхневі виразки, тобто "Помилковий" поліморфізм. Кожне нове підсипання супроводжується підйомом температури.
Крім шкіри висипання можуть спостерігатися і на слизових оболонках порожнини рота, носа, вульви: появи висипки на рогівці очі спостерігається рідко; висипання на слизовій гортані призводить до виникнення помилкового крупа.
Критеріями тяжкості вітряної віспи є: масивність висипання, величина везикул, вираженість інтоксикації, а також характер і тяжкість ускладнень.
Важкі форми хвороби характеризуються вираженими симптомами токсикозу: гіпертермією (39 ° -40 ° С), нудотою, блювотою, сильним головним болем, занепокоєнням і збудженням. Як правило, в таких випадках висип рясний, суцільно покриває все обличчя, голову, тіло.

                       Основні діагностичні ознаки вітряної віспи:
- Епіданамнез - контакт з хворим на вітряну віспу з останніх днів інкубаційного періоду до моменту відпадання кірочок (5 днів після останнього висипання).
- Наявність поліморфної висипки, що з'являється одночасно по всьому тілу, а також на шкірі волосистої частини голови, обличчі, слизових оболонках, що супроводжується помірною сверблячкою шкіри.
- Характерний "помилковий" поліморфізм висипки.
- Тривалість висипань в середньому 3-5 днів, носить хвилеподібний характер, супроводжується підвищенням температури тіла.
- Інтоксикація виражена слабо або помірно.
                  Лікування. При легких формах захворювання лікування симптоматичне. Для профілактики вторинної бактеріальної інфекції необхідний суворий гігієнічний режим дитини. Везикули обробляють 1% розчином діамантового зеленого або 1-2% розчином перманганату калію.
У важких випадках показані противірусні препарати: анаферон.

                    Заходи щодо хворих і контактних осіб. Госпіталізація за клінічними та епідеміологічними показниками. Хворий з вітряною віспою підлягає суворої ізоляції в стаціонарі або вдома до 5 дня від моменту останнього висипання. Ізоляція контактних. Колишні в контакті з хворим на вітряну віспу сприйнятливі діти, не хворіли раніше, підлягають суворої ізоляції з 10 до 21 дня від моменту контакту. При появі повторних захворювань у дитячих установах роз'єднання контактних не проводять. Прийом нових дітей, не хворіли вітряною віспою, і переведення контактних в інші установи заборонений.
              Умови виписки: клінічне одужання.
             Доступ до колективу: після клінічного одужання і закінчення терміну ізоляції.
            Неспецифічна профілактика: ізоляція хворого, провітрювання приміщення, вологе прибирання. 

Здоров’я    Вам   та   Вашим    дітям!

Старша медична сестра

       Не нехтуйте порадами лікарів – педіатрів з приводу своєчасності профілактичних щеплень. Захистіть своїх дітей від небезпечних інфекцій, інфекцій які легше попередити чим лікувати. Хочу запевнити  Вас , що вакцини всі якісні, випробувані, використовуються у всьому світі (виробник - Бельгія, Франція), транспортування з дотриманням усіх умов холодового ланцюга.  А такі ускладнення,  як підвищення температури тіла до 38-39 град., неспокій, набряк, почервоніння та помірна болючість в місці ін’єкції проходить без лікування через 3-6 днів й не залишають після себе негативних наслідків.

                        Здоров’я    Вам   та   Вашим    дітям!

Значення профілактичних щеплень

і хвороби, від яких вони захищають

              Вакцинація, або, як її ще називають, щеплення - це процес введення в організм вакцини. Вакцини історично отримали свою назву від латинського слова "vacca" - корова. У 1798 році англійський лікар Дженнер зауважив, що якщо внести в шкірний надріз людині вміст віспини корови, то він не захворіє натуральною віспою.
Вакцини - це препарати, що сприяють створенню штучного специфічного імунітету, набутого у процесі щеплення і необхідного для захисту організму від конкретного збудника хвороби.
              Вакцинний препарат, що містить певні дози збудника хвороби, опинившись в організмі людини, стикається з клітинами крові - лімфоцитами, в результаті чого утворюються антитіла - особливі захисні білки, які зберігаються в організмі певний період часу. Це може бути рік, п'ять років і більше. З цим пов'язана необхідність повторних вакцинацій - ревакцинації, після чого формується стійкий тривалий імунітет. При подальшій "зустрічі" з хвороботворним мікроорганізмом антитіла його впізнають і нейтралізують, і людина не хворіє.
                Кожна країна світу має свій календар профілактичних щеплень. У нашій країні до недавнього часу в нього входило сім інфекцій: туберкульоз, дифтерія, правець, коклюш, кір, епідемічний паротит (свинка) та поліомієліт. З 1997 року в календар обов'язкових щеплень внесені ще дві вакцини - проти гепатиту В і краснухи.

                                     Щеплення проти гепатиту В

              Вірусний гепатит В - інфекційне захворювання печінки, викликане вірусом однойменною, що характеризується важким запальним ураженням печінки. Хвороба має різні форми - від етапу, коли людина є носієм вірусу, до гострої печінкової недостатності, цирозу печінки і раку печінки.
                Якщо не прищеплювати новонароджених, то у 90% дітей, інфікованих вірусним гепатитом В у першому півріччі, і у 50% дітей, інфікованих у другому півріччі життя, розвинеться хронічний перебіг цієї важкої хвороби. Щеплення повторюють в один та шість місяців. У разі якщо дитина народилася від матері, носії антигену гепатиту В або хворої на гепатит у третьому триместрі вагітності, щеплення повторюють в один, два і 12 місяців. Імунітет зберігається до 12 років і більше.

                                     Щеплення проти туберкульозу

               Туберкульоз - хронічна, широко поширена і важко протікає інфекція, збудником якої є мікобактерія туберкульозу (паличка Коха). Відомо, що мікобактерією туберкульозу інфіковано близько 2 / 3 населення планети. Щорічно на активний туберкульоз захворює близько восьми мільйонів людей, близько трьох мільйонів хворих погібает.Доказано, що БЦЖ захищає 85% щеплених дітей від важких форм туберкульозу. Тому Всесвітньою організацією охорони здоров'я (ВООЗ) цю вакцину рекомендовано вводити новонародженим тих країн, де туберкульоз сильно поширений, в тому числі і в нашій стране.Іммунітет після щеплення встановлюється через вісім тижнів. Для того щоб не пропустити момент можливого зараження туберкульозом, дитині щорічно проводиться проба Манту. При негативній пробі Манту (тобто відсутності протитуберкульозного імунітету) проводиться ревакцинація (повторна вакцинація) БЦЖ в 7 та / або 14 років.

              

Старша медична сестра

Щеплення проти кашлюку,

дифтерії, правця та поліомієліту

             Коклюш - інфекційне захворювання, що викликається кашлюкової паличкою. Найбільш характерною ознакою коклюшу є затяжний, нападоподібний спастичний кашель. Хвороба найбільш важко протікає у дітей перших місяців життя, супроводжується високою смертністю, у кожного четвертого хворого викликає патологію легенів, у 3% - судоми, у 1% - патологію головного мозку (енцефалопатію). Вакцинація складається з трьох щеплень в три, чотири з половиною та шість місяців, повторна вакцинація проводиться в 18 місяців. Вакцинують проти коклюшу дітей до чотирьох років.
            Дифтерія - захворювання, що викликається коринебактерій дифтерії. Інфекція протікає важко, з утворенням характерних плівок на слизових оболонках верхніх дихальних шляхів, очей, з ураженням нервової та серцево-судинної систем. Збудник дифтерії виділяє сильний токсин, що володіє здатністю руйнувати оболонку нервів, пошкоджувати еритроцити (клітини крові). Ускладненнями дифтерії можуть бути: міокардит (запалення серцевого м'яза), поліневрит (множинне ураження нервів), паралічі, у тому числі дихальної мускулатури, зниження зору, ураження нирок. Всесвітньою організацією охорони здоров'я вакцинація рекомендована для усіх без винятку країн світу.
           Правець - смертельно небезпечне захворювання, яке викликається правцевий паличкою. Збудники захворювання живуть у грунті у вигляді спор. Вони проникають в організм через дрібні подряпини шкіри, слизових оболонок і токсинами вражають нервову систему. Виникають спазми, судоми всіх м'язів тіла, настільки виражені, що призводять до переломів кісток і відриву м'язів від кісток. Особливо небезпечними є тривалі судоми дихальної мускулатури.
Прогноз почалося захворювання несприятливий. Смертність складає 40-80%. Настає спазм дихальної мускулатури, параліч серцевого м'яза - це призводить до летального результату. Єдиним засобом профілактики є щеплення. Проти дифтерії і правця вакцинують в три, чотири з половиною, а шосте міс.; 18 міс.; Шість; 15 років і дорослих - кожні 10 років.
                Поліомієліт - гостра вірусна інфекція, що вражає нервову систему або сіра речовина спинного мозку. Характеризується підвищенням температури, головними, м'язовими болями з подальшим розвитком паралічів нижніх кінцівок (слабкість, біль у м'язах, неможливість або порушення ходьби). У найбільш важких випадках ураження спинного мозку призводить до зупинки дихання і смерті. Ускладнення поліомієліту: атрофія, тобто порушення структури і функцій миші, в результаті чого вони стають слабше, у легких випадках виникає кульгавість, у важких - паралічі. В якості профілактики використовується вакцинація в три, чотири з половиною та шість міс., Ревакцинація - у 18 міс., 20 міс. і 15 років.

                 

                    Щеплення проти кору,

краснухи та епідемічного паротиту
               Кір - це важко протікає вірусна інфекція, з високою смертністю (у деяких країнах до 10%), ускладнюється пневмонію (запалення легенів), енцефалітом (запалення речовини мозку).
            Краснуха - високозаразне вірусне захворювання, що виявляється висипом на шкірі, збільшенням лімфовузлів. Небезпека цього захворювання в першу чергу полягає в тому, що вірус краснухи вражає плід не хворіла на краснуху і не прищепленої вагітної жінки, викликаючи сліпоту, глухоту, пороки серця, мозку та інших органів і систем. Тому існує три принципових підходи до боротьби з краснухою: вакцинація дітей, вакцинація дівчат-підлітків та вакцинація жінок дітородного віку, які планують мати дітей. ВООЗ рекомендує поєднувати по можливості всі три стратегії.
           Вірус епідемічного паротиту вражає не тільки слинну залозу, а й інші залізисті органи: яєчники, яєчка (це може бути причиною безпліддя), підшлункову залозу, можливо запалення речовини мозку (енцефаліт).

                   Щеплення проти гемофільної   інфекції    

(ХІБ – інфекції)

               Х І Б – інфекція найбільш небезпечна для дітей до 5-ти річного віку, пік захворюваності припадає на вік 6-12 місяців. Гемофільна інфекція являється причиною частих респіраторних захворювань, запалення легень, які комбінуються з ендокардитом (запалення внутрішньої оболонки серця), гнійних менінгітів, які мають важкий перебіг і ведуть до інвалідизації в 40-50%, а летальності в 30%. Нерідко є причиною довготривалих субфебрилітетів, тобто підвищення температури.
        Факторами підвищеного ризику являються діти, які відвідують організовані колективи, діти на штучному вигодовуванні, діти, які часто хворіють захворюваннями верхніх дихальних шляхів, мають зниження імунітету. 
        ХІБ – інфекція діагностується і лікується вкрай важко із-за своєї стійкості до антибіотиків. Єдиним засобом профілактики гемофільної інфекції є вакцинація, яка проводиться разом з АКДП та поліомієлітом. 

Здоров’я    Вам   та   Вашим    дітям!

   Інформацію  підготувала   ст. м/с  

span style=

/span

імунізація by Любов Ходченко