Харчування дітей – надзвичайно важлива проблема будь якого суспільства, і в цьому не можна не погодитися. Раціональний режим харчування, збалансованість раціону є основними умовами для підвищення опору дитячого організму до захворювань, для нормального росту і розвитку дітей, які виховуються у дошкільному навчальному закладі. Вірно організоване харчування підростаючого покоління має велике значення для нормального фізичного та розумового розвитку дитини, тому що саме в перші роки життя формуються життєво важливі системи організму.

Організація харчування в дошкільному закладі – це чітко регламентований процес, що регулюється чинними законодавчими нормами. Основні із цих норм викладено вЗаконі України «Про охорону дитинства» від 26.04 2001 р. №2402-ІІІ, Законі України «Про дошкільну освіту», Законі України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення, постанові Кабміну «Порядок медичного обслуговування дітей у ДНЗ, наказі МОЗ України і МОН України «Про удосконалення організації медичного обслуговування дітей у ДНЗ «Положенням про медичний кабінет ДНЗ», інструктивно-методичних рекомендаціях щодо організації фізкультурно-оздоровчої роботи в ДНЗ, документах щодо організації харчування «Про запровадження норм харчування у навчальних та оздоровчих закладах», наказі «Про порядок організації харчування дітей у навчальних та оздоровчих закладах», листі МОН України «Про харчування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування у загальноосвітніх навчальних закладах», Інструкції з організації харчування дітей у дошкільних навчальних закладах (зі змінами).

У закладі постійно здійснюється контроль за харчуванням дітей, станом їхнього здоров’я, систематичноаналізуються перелічені показники і відповідно до цього проводиться корекція харчування. З метою системного удосконалення роботи з організації харчування у закладі створена комісія по харчуванню, яку очолює директор ЗДО Любов Ходченко. Членами комісії є сестра медична старша, вихователь-методист, вихователь, представник громадськості.

Коло її повноважень – вивчення стану:

• виконання норм харчування;
• закладки продуктів, виходу готових страв;
• організації забезпечення продуктами;
• харчування дітей у групах;
• рівень сформованості у вихованців культурно-гігієнічних навичок під час прийому їжі.

Засідання комісії відбувається щомісця. З метою інформування батьків про страви, які отримує дитина в цей день, щодня вивішується меню.

Режим харчування залежить від режиму роботи дошкільного закладу. Їжа видається дітям у суворо визначений час, тричі на день. Під час оздоровчого періоду організовуються додатковий прийом їжі – другий сніданок з 10.00 до 11.00 у вигляді фруктів, соків, які видаються під час прогулянки. Для організації оптимального питного режиму забезпечуємо дітей водою за індивідуальною потребою. Кип’ячену воду дають після охолодження до кімнатної температури.

При організації харчування необхідно дотримуватися принципів наступності, єдності вимог у дошкільному навчальному закладі і в родині. Питання раціонального харчування дітей включаємо у тематику батьківських зборів, консультацій для батьків, висвітлюємо в інформаційних куточках. Для правильної організації годування дитини вдома, особливо у вихідні і святкові дні, батьки повинні знати режим і специфіку харчування у дошкільному навчальному закладі. Тому щодня в інформаційному куточку вивішується меню із зазначенням виходу страв.  З метою попередження захворюваності гострими кишковими інфекціями та харчових отруєнь дітей суворо забороняється приносити у  заклад кремові вироби (торти, тістечка), морозиво, напої, у тому числі солодкі газовані.

Раціональне харчування в дошкільному навчальному закладі передбачає обов’язкове складання меню. Примірне двотижневе меню складається на зимово-весняний і літньо – осінній періоди року.

 Щодня на кожний наступний день відповідно до наявності продуктів харчування та з урахуванням примірного двотижневого меню, картотеки страв необхідно складати меню-розклад. Меню-розкладка складається відповідно до картотеки страв, яка затверджується керівником закладу. Картотека страв – це набір карток –розкладів страв для Картотеки страв за групами страв: перші, другі, треті страви, салати, гарніри тощо.

Щодня залишаються добові проби кожної страви раціону. Добова проба страв є показником якості роботи кухарів закладу. Тому її відбирає кухар з казана у присутності медпрацівника. Проби відбирають в об’ємі порцій для дітей молодшої вікової групи, зберігають в харчоблоці у холодильнику при температурі +4 -+8 С. Проби страв кожного прийому їжі зберігаються протягом доби до закінчення аналогічного прийому їжі наступного дня, наприклад, сніданок – до закінчення сніданку наступного дня, обід – до закінчення обіду наступного дня тощо.

Показниками правильної організації харчування в закладі дошкільної освіти є показники здоров’я дітей (ступінь фізичного розвитку дітей за результатами антропометричних вимірювань, поширеність захворювань, у тому числі шлунково-кишкових, індекс здоров’я тощо).

                РЕКОМЕНДАЦІЇ

для батьків щодо здорового харчування дитини

• Не смажте їжу для дитини, а варіть її або готуйте на пару.
• Годуйте дитину щодня овочами, фруктами і молоком.
• Розповідайте дитині про шкоду швидкого харчування й пропонуйте здорозу альтернативу, зокрема свіжі салати, каші з грубої крупи.
• Замінюйте чіпси картоплею, запеченою в духовій шафі.
• Готуйте домашні бургери з булочок, овочів, сиру і зелені, а котлети — з нежирного м’яса або риби на пару чи в духовці.
• Пропонуйте дитині сухофрукти, цукати, зефір, мармелад, красиво нарізані овочі та фрукти як альтернативу некорисним солодощам.
• Демонструйте дитині власний приклад здорового харчування щоденно в домашньому родинному колі.

   РЕКОМЕНДАЦІЇ

для батьків щодо відвідування з дітьми закладів швидкого харчування

• Обирайте продукти варені, приготовлені на пару, на грилі або запечені.
• Звертайте увагу дитини одразу на дитяче меню за умови, якщо воно є в закладі. Це можуть бути різноманітні молочні каші з ізюмом, медом чи фруктами, сирники, яєчня чи омлет, фруктові салати, овочеві салати, заправлені олією.
• Віддавайте перевагу стравам з курятини. Якщо на ній багато жиру, його можна промокнути
  серветкою. У крайньому разі можна обрати й піцу — сирну або вегетаріанську, у яких немає
  м’яса сумнівної якості та високої жирності.
• Відмовтеся від будь-яких майонезів і соусів, ліпше приправляйте страви дитини оливко-
  вою олією.
• Віддавайте перевагу таким напоям, як соки-фреш або смузі, а також йогуртам, неміцному
  чаю.
• Звертайте увагу на розмір і вміст однієї порції страви, щоб контролювати добову норму ка-
  лорій.

Консультація 

«Забезпечення повноцінного харчування дитини дошкільного віку»

Повноцінне харчування має неабияке значення для нормального фізичного та розумового розвитку дитини. Організм, що росте, потребує велику кількість поживних вітамінів (білків, жирів,вуглеводів), які надходять переважно з продуктів харчування. Поряд з цим, процес обміну речовин в організмі дитини відбувається за участі біологічно активних сполук – вітамінів та мікроелементів. В організмі людини вітаміни беруть участь у процесах обміну речовин. Мікроелементи покращують засвоєння вітамінів та регулюють обмін речовин. Для дитячого організму в період інтенсивного росту абсолютно необхідними є кальцій, фосфор та магній.

 Потреба у вітамінах залежить від віку, фізичного навантаження і стану здоров’я дитини. Основні групи ризику з дефіциту вітамінів складають діти у віці: 3-х років; від 5 до 7 років; 11 — 15 років.

Якщо говорити про наслідки дефіциту вітамінів у дітей, то вони можуть бути такими:

• погіршення самопочуття;
• зниження розумової і фізичної працездатності;
• порушення функціонування імунної системи (зниження опірності до інфекцій);
• уповільнення темпів фізичного і психологічного розвитку;
• схильність до розвитку різних патологічних і хронічних станів.

Варто зазначити, що більшість вітамінів не синтезуються в організмі (крім вітаміну К та біотину), або синтезуються у недостатній кількості (вітаміни В1, В2, В6), тому повинні надходити з їжею.

Раціон харчування дитини обов’язково повинен містити молочні продукти – джерело вітамінів та кальцію, м’ясо, рибу (джерело фосфору, кальцію), хліб, іноді крупи (джерело вітамінів групи В), фрукти (А, бета-каротин, С, Е)рослинні та тваринні жири (Е, С, А). Треба знати, що вживання овочів та фруктів з теплиць, кулінарна обробка продуктів, тривале зберігання значно зменшують вміст вітамінів у продуктах.

Дефіцит вітамінів, пов’язаний з недостатнім їх надходженням в організм з їжею, порушенням їх синтезу в організмі, або порушенням засвоєння, приводить до вітамінної недостатності – гіповітамінозу. Основними ознаками гіповітамінозу є: дратівливість, порушення сну, швидка втомлюваність, анемія, відставання у рості та розвитку, зниження пам’яті, часті інфекційні захворювання.

Крайній ступінь недостатності вітамінів в організмі, який проявляється вираженими порушеннями обміну речовин і функціонуванням органів та тканин, специфічними для кожного вітаміну називається авітамінозом (цинга – авітаміноз С, рахіт — авітаміноз Д).

У дітей дошкільного і шкільного віку забезпечення вітамінами залежить від збалансованого раціону харчування.

Так, відомо, що вміст вітамінів у продуктах рослинного походження у зимовий і весняний час значно знижується. У літній і осінній періоди, навпаки, перевага надається природнім, екологічно чистим продуктам (свіжим фруктам, овочам і ягодам, а також сокам).

Курс вітамінопрофілактики варто розпочати у наступних випадках: у осінньо-зимовий та весняний періоди (з жовтня до травня), у період інтенсивних емоційних або фізичних навантажень (зміни середовища, у стресових ситуаціях), після тривалого прийому ліків (антибіотиків), під час дотримання дієти (у тому числі лікувальної).

Вітамінні препарати необхідно обирати відповідно до віку дитини: дітям від 2 до 4 років — жувальні таблетки (вітамінно-мінеральні комплекси), старшим 4 років – таблетки та капсули. Для дітей старшого віку, бажано щоб препарат містив вітаміни А, Е, С, кальцій, йод та селен. Дітям, які мають схильність до алергічних реакцій краще обирати препарати, що не містять барвників, а дітям з цукровим діабетом – без цукру.

РЕКОМЕНДАЦІЇ
для батьків щодо організації раціонального та дієтичного харчування дітей удома

• Сформуйте для дитини певний розпорядок прийому їжі та дотримуйтеся його.
• Не підгодовуйте дитину між прийомами їжі.
• Не змушуйте дитину з’їдати багато їжі. Здорова дитина з’їдає стільки, скільки потрібно для неї.
• Включайте до раціону дитини страви, що рекомендовані для її віку, та ті, що готують у до­шкільному навчальному закладі, зокрема киселі, каші, овочеві страви.
• Навчіть дитину користуватися ложкою та виделкою, сформуйте навички культури спожи­вання їжі.
• Не годуйте дитину перед приходом до дошкільного навчального закладу.
• Пам’ятайте, що харчування під час дієти має бути дієтичним не лише в дошкільному навчальному закладі, а й удома.
• Доповнюйте раціон дитини тими поживними речовинами, яких дитина не отримала в до­шкільному навчальному закладі. Не давайте дитині жирної їжі, цукерок та ковбас.
• Пам’ятайте, що вечірній прийом їжі має відрізнятися від того, що дитина їла в дошкільному навчальному закладі. Наприклад: якщо в обід дитина їла м’ясо, на вечерю приготуйте їй від­варну рибу; якщо кашу та овочі на полуденок — приготуйте страву з кисломолочного сиру тощо.
• Виключіть з раціону дитини за дієтичного харчування такі продукти харчування: жирне м’ясо, печінку, міцні бульйони, свіжий хліб, смажені яйця, квашені та мариновані овочі, какао та здобу.
• Припускайте, а не пасеруйте овочі під час приготування страв для дієтичного харчування.
• Обов’язково виключіть з раціону дитини за дієтичного харчування смажені страви.
• Обмежте або виключіть узагалі, залежно від призначеної дієти, сіль та смакові приправи.

Рекомендації  “ЯКОЮ МАЄ БУТИ ДОМАШНЯ ВЕЧЕРЯ?”

Багато батьків намагаються вдома доповнити харчування дітей жирною їжею та солодощами: цукерками, вершками, ковбасою, а іноді й нагодувати перед сном повним домашнім обідом. І те, й інше завдає організму дитини шкоду.

У дитячих закладах діти отримують достатню кількість вуглеводів, жирів, а білків, особливо тваринного походження, — інколи недостатньо. Тому батькам необхідно регулярно цікавитися меню і відповідно доповнювати вечерю дітей продуктами, що містять тварин¬ний жир (молоко, сир, яйця, риба), якщо вони були відсутні в меню.
Найдешевшим і найціннішим носієм білків є сир, тому батькам потрібно турбуватися, щоб частіше готували дитині страви з нього на вечерю. Корисний також мед. Мед з молоком, кисломолочними продуктами підвищують гемоглобін.
Необхідно привчати дітей їсти з хлібом кефір і молоко, у такий спосіб збагачується амінокислотний склад їжі.
У домашню вечерю обов’язково включають фрукти, овочі й соки, щоб доповнити денне харчування в дитячому закладі вітамінами, мінеральними солями і мікроелементами (наприклад, морквяний, томатний, виноградний, сливовий соки; яблука або інші фрукти).
Багато каротину міститься в моркві, в організмі він перетворюється на вітамін А. Морква має бути щоденним продуктом у харчуванні дитини, особливо в зимово-весняний період.
Орієнтовне меню домашньої вечері
І варіант
• Томатний сік — 100 г;
• яйце або вінегрет;
• салат або картопляне пюре
з зеленим горошком — 200 г;
• молоко, здобна булочка або білий хліб з медом;
• фрукти

ІІ варіант

Морквяний сік — 50-100 г;
• сирок дитячий або сир — 100 г;
• кефір — 200 г (з хлібом);
• яблуко або апельсин

Консультація

“РАЦІОНАЛЬНЕ ХАРЧУВАННЯ ДОШКІЛЬНИКІВ”

Харчування дітей має бути диференційованим за величиною разового і добового об’єму їжі залежно від віку. Обсяг їжі залежить від апетиту. Якщо у дитини хороший апетит, то зловживати цим не варто, не можна привчати її до надмірного харчування. Якщо апетит знижений, і дитина не завжди з’їдає пропоновану їй їжу в достатній кількості, їй можна тимчасово організувати п’ятий прийом їжі як додаткову вечерю о 21:00 або ранній сніданок, якщо дитина прокидається дуже рано. Загальний об’єм їжі на цілий день складає в середньому: для дітей 3-5 років (1500-1700 мл), 7 років (1800-2000 мл). Обсяг кожної порції легко розрахувати. У середньому на обідню порцію припадає 1/3 від добового обсягу їжі. Щоб розрахувати обсяг інших прийомів їжі, потрібно від загального обсягу відняти обсяг обідньою порції та поділити на 3.Калорійність харчування

Зріст, розвиток, рух, обмін речовин та інші життєво важливі процеси вимагають постійного притоку енергії, що утворюється в організмі безперервно в результаті біологічного окислення харчових речовин. Одиницями її вимірювання є кілокалорії (ккал) або кілоджоулі (кДж). Потреба дитячого організму в енергії становить у віці 3-7 років 1500-2000 ккал. Добова калорійність харчування дітей має відповідати цим цифрам і правильно розподілятися між окремими прийомами їжі. Для дітей у віці 3 років і старше доцільним є такий розподіл:
• на сніданок — 25 % добової калорійності;
• на обід — 35-40 % ;
• полуденок — 10–15 %;
• вечеря—25%.
Необхідно стежити за тим, щоб страви, багаті на білки (м’ясо, риба, яйця), діти отримували в першу половину дня, тобто на сніданок і обід, а на вечерю вживали круп’яні, овочеві, сирні та молочні продукти. Страви з м’яса і риби багаті на білки, жири, тому вони можуть порушувати нервову систему і сон дитини.
Продукти харчування
Раціональне повноцінне харчування дошкільнят забезпечується, як і у дорослої людини, широким асортиментом продуктів тва¬ринного і рослинного походження. Винятком є жирні сорти м’яса і птахів (гуси, качки), а так само гострі приправи (оцет, гірчиця, хрін, гіркий перець) і пряна їжа.
Цінність продуктів тваринного походження (молоко і молочні продукти, м’ясо, м’ясні вироби та субпродукти, риба, яйця) полягає насамперед у тому, що вони є джерелами повноцінних, легкозасвоюваних білків, а так само цілої низки вітамінів, мінеральних речовин.

Цінність продуктів рослинного походження полягає в їх багатстві на різноманітні вуглеводи, адже вони є найважливішим джерелом вітамінів, особливо аскорбінової кислоти і рутина, вітаміну Е і багатьох інших корисних речовин.
З-поміж продуктів тваринного походження важливе місце належить молоку і молочним продуктам. Діти у віці 3-4 років мають отримувати щодня не менше ніж 0,5 л молока, зокрема кисломолочні продукти (з урахуванням молока, що використовують на каші або інші молочні страви). До високобілкових молочних продуктів на¬лежать: свіжий сир, сирна паста, дитячі сирні сирки, тверді сири.
3-поміж молочних продуктів, багатих на жир, особливо корисними для дітей є вершки і сметана, що можуть використовуватися для заправки супів і салатів, зокрема як підлива до сирників і вареників. Сир, вершки, сметана і сир, на відміну молока і кисломолочних продуктів, що мають щодня включатися в раціон дітей, можна використовувати через один-два дні, але відповідно в більшому кількості.
З-поміж м’ясних страв перевагу віддають яловичині й телятині, можна використовувати м’ясо курей, курчат, індички, кролика, субпродукти — печінку, язик; нежирну свинину, молоду нежирну баранину. М’ясо та субпродукти є найціннішим джерелом білка, легкозасвоюваного заліза і низки вітамінів групи В.
Крім того, з м’ясних продуктів можна вживати молочні сосиски та варені ковбаси. Але щодня годувати дитину сосисками і ковбасою не можна! Сосиски можна давати дітям 1 раз на 10-14 днів. Не частіше! Дуже корисним продуктом є риба. Слід використовувати нежир¬ні сорти морських і річкових риб — судак, тріску, морський окунь.
У меню дітей м’ясо або риба включають щодня. Протягом 4- 5 днів дитині можна готувати страви з м’яса і 2-3 дні — з риби. До м’ясних і рибних страв як гарнір доцільно пропонувати не макаронні вироби, а овочі у вигляді відвареної картоплі або пюре (картопляне, бурякове, морквяне), тушкованої капусти, зеленого горошку. До курей краще подавати рис, картопляне пюре. М’ясо з овочевим гарніром засвоюється краще. Добре застосовувати комбіновані гарніри.
Велике значення в харчуванні дітей мають яйця. Однак, незважаючи на корисність яєць, в їжі дитини зловживати ними не можна, оскільки вони здатні спричинити алергічні реакції. Яйця використовують тільки круто зварені або у вигляді різних страв: омлет, салати з яйцем, сирники тощо.

З-поміж жирових продуктів рекомендується вершкове масло й соняшникову, кукурудзяну, оливкову, соєву олію. їх краще використовувати в натуральному вигляді: вершкове масло — в бутербродах і готових стравах (кашах, пюре), а олію — у вінегретах, салатах, готових овочевих стравах.
Хліб і хлібобулочні вироби є обов’язковою складовою щоденного раціону дитини. Білка в ньому міститься значно менше, ніж вуглеводів. Найбільш корисний хліб із житнього борошна та пшеничного грубого помелу.
Крупи і макаронні вироби так само становлять основне джерело вуглеводів і менше — білків. У харчуванні дошкільнят використо¬вують рис, гречку, вівсяну кашу і манну крупу.
Цукор і кондитерські вироби обов’язково входять у раціон дітей, рекомендовано давати печиві, вафлі, пастилу, мармелад, фруктову карамель, варення, джем, повидло і мед. Шоколад і шоколадні цукерки підвищують збудливість нервової системи, можуть спричинити алергію. Дітям до 3 років вживати шоколад небажано.
Фрукти, ягоди, овочі та зелень є обов’язковою складовою дитячого харчування. У харчуванні дітей корисно використовувати всі сезонні фрукти, ягоди, овочі та зелень у натуральному вигляді, а так само у вигляді соків і пюре. У раціоні харчування щодня мають бути салати зі свіжих овочів: капусти, моркви, зеленої цибулі, огірків, томатів та ін.
Питний режим
У зв’язку з природними втратами води через нирки, шкіру і з повітрям, що видихається, баланс води в організмі має постій¬но поповнюватися за рахунок рідини, що міститься в їжі, і пиття звичайної рідини — води, чаю, морсу тощо. У дітей через їх високу рухливість втрати води дуже відчутні, тому їх не можна обме¬жувати в питті. Але компенсувати брак рідини солодкими напоями не слід, адже це призводить до пригнічення апетиту. Не можна давати багато пити води під час їжі. В інтервалах між вживанням їжі вода має бути доступна для дітей. Зазвичай дають кип’ячену воду, остуджену до кімнатної температури, столову мінеральну воду без газу або слабо заварений чай.