• ОБЕРЕЖНО: ВОГОНЬ ТА ГАЗ!

Щоб не допустити пожежі, потрібно виконувати правила пожежної безпеки та вчити цього своїх дітей:

Тримайте сірники та легкозаймисті речовини в місцях, недоступних дітям.

Не залишайте менших дітей без нагляду, особливо біля пожеженебезпечних джерел.

 Не дозволяйте дітям гратися з газовими приладами, постійно перевіряйте їх справність, чи не залишили їх увімкнутими.

Не грійте приміщення газовою пічкою чи саморобними електрообігрівачами.   

Не сушіть речі над газовою пічкою.

Навчайте дітей у разі виникнення пожежі, не ховатися, а відгукуватися на оклик, прикрити ніс та рот вологою серветкою. Навчайте дитину кликати на допомогу і користуватись телефоном.

Не дозволяйте самостійно вмикати газові прилади, пояснюйте дітям небезпеку, яку вони несуть.

Не дозволяйте самостійно вмикати електроприлади, використовуйте «безпечні розетки».

Не допускайте перегляд телепередач, користування комп’ютером за відсутності дорослих.

Не вмикайте електроприлади з пошкодженим дротом чи струмоприймачем.

Не захаращуйте шляхи евакуації.

Не зберігайте на балконі легкозаймисті речовини.

Не влаштовуйте піротехнічних заходів з балкону та поруч з будинком.

Навчайте свою дитину користуватись вогнем та дотримуйте правил пожежної безпеки.

Шановні батьки!  Ставтесь негативно до ігор дітей із вогнем!

Не залишайте дітей дошкільного віку самих удома, навіть на короткий час.

Тримайте подалі від дітей мийні засоби, ліки, гострі та ріжучі предмети.

Запобігайте формування в дитини навичок жорстокого поводження з тваринами. Не дозволяйте дражнити тварину.

Не дозволяйте самостійно виходити на балкон та відчиняти вікна, поясніть дитині, яку небезпеку вони несуть. Дотримуйте правил цивільної оборони. У разі виникнення загрози виконуйте інструкції, які повідомляє ЗМІ.

Пам’ятайте!

Наш обов’язок — оберігати життя дітей!

Природа в своєму арсеналі має як лікарські, так і отруйні росли­ни та ягоди. Більшість з них не відомі городянам, та й сучасні сільські

мешканці не завжди на них розуміються. Тому батькам треба дуже добре знати, як виглядає та чи інша отруйна рослина (ягода), щоб мати уяву, яку допомогу треба надати дитині, що отруїлася. Познайомтеся самі та познайомте дітей із зовнішнім виглядом наступних рослин (ягід).

• негайно викличте лікаря;
• терміново промийте потерпілому шлунок;
• допоможіть викликати блювоту;
• при отруєнні аконітом і болиголовом промийте шлунок блідо-роже­вим розчином марганцевокислого калію;
• залийте та змішайте з невеликою кількістю води 20—30 пігулок ак­тивованого вугілля та дайте випити потерпілому; через 2—3 години (за умови домашнього лікування) повторно про­мийте шлунок;
• при наявності судом в рот потерпілого вставити держак ложки, обгорнений тканиною, щоб запобігти порушенню дихання.

        Слід пам'ятати, що організм дитини не сприймає грибів, бо у них ще не виробляється особливий фермент, здатний переробляти "цю важ­ку для шлунку їжу! Найотрутніші гриби відомі всім, навіть маленьким дітям. Але, незважаючи на це, дуже багато отруєнь трапляється саме че­рез те, що люди плутають їстівні гриби з отруйними.

Увага! Отруєння блідою поганкою може проявитися лише через 12—24 годин, коли в організмі вже сталися зміни, несумісні з життям. Тому саме від цього гриба найбільш висока смертність. Слідкуйте за станом дитини!

• негайно викличте лікаря;
• терміново промийте потерпілому шлунок;
• допоможіть викликати блювоту;
• для очищення кишечнику дайте потерпілому проносне та поставте клізму;
• дайте хворому підсолену воду чи міцний чай.

Шановні батьки!

Щоб захистити дитину від отруєнь, кишкових та інфекційних хво­роб необхідно дотримуватись таких санітарно-гігієнічних правил:

• утримувати дитину в чистоті, до дитячого садка приводити в охай­ному одязі, мати запасну білизну;
• мити руки після повернення додому з вулиці, після туалету, перед їжею;
• овочі та фрукти мити під проточною водою та ошпарювати кро­пом;
• пити тільки переварену або бутильовану воду;
• у жодному випадку не годувати дитину грибами, сушеною чи в'яленою рибою, а також м'ясними, рибними та молочними стра­вами, які зберігалися неналежним чином або мають прострочений термін вживання;
• не годувати дитину на вулиці (навіть фруктами чи цукерками);

~   не годувати дитину продуктами, що придбані у вуличних торгів-

.   Дів; ~   під час поширення інфекцій якомога рідше перебувати з дитиною в публічних місцях;

• уникати контакту з людьми з підозрою на інфекційні захворювання;
• при підозрі на захворювання негайно викликати лікаря та сповістити медичну сестру в дитячому закладі;
• не займатися самолікуванням.

Шановні батьки, радимо своєчасно проводити профілактичні зчеплення від дитячих інфекцій.

Швидка медична допомога — «103».

Ботулізм – гостра токсикоінфекція, викликана паличкою Clostridium botulinum та її токсином, що міститься в неправильно приготовлених і збережених консервах. Це досить важке захворювання токсикоінфекційного характеру, особливості перебігу якого призводять до ураження нервової системи, спинного та довгастого мозку, а також до розвитку гострої і прогресуючої дихальної недостатності. В результаті відсутності належного лікування ботулізму не виключається настання летального результату.

 Збудники ботулізму широко поширені в природі. Вегетативні форми і спори виявляються в кишечнику різних домашніх і особливо диких тварин, водоплавних птахів, риб. Потрапляючи у зовнішнє середовище (ґрунт, мул озер і річок), спори довгостроково зберігаються і накопичуються. Практично всі харчові продукти, забруднені ґрунтом або вмістом кишечника тварин, птахів, риб можуть містити спори або вегетативні форми збудників ботулізму. Проте захворювання може виникнути тільки при вживанні тих, які зберігалися при анаеробних або близьких до анаеробних умовах без попередньої достатньої термічної обробки.

       Це консерви можуть бути , особливо домашнього приготування, копчені, в’ялені м’ясні та рибні вироби, а також інші продукти, в яких є умови для розвитку вегетативних форм збудників та токсиноутворення. Присутність ботулотоксіну в харчових продуктах не змінює їх органолептичних властивостей.

Зараження людини ботулізмом відбувається внаслідок вживання харчових продуктів, котрі містять токсини бактерій ботулізму. Зараження від людини до людини не відбувається.  Симптоми захворювання проявляються впродовж 12-36 годин після споживання продукту, що містить токсин. При цьому спостерігається підвищення температури тіла, стомлюваність, головокружіння, нудота, порушення зорових функцій, сухість в роті, утруднення ковтання та параліч м’язів. Параліч може призвести до утруднення дихання і, як наслідок, смерті хворого.

Найчастіше реєструються захворювання, пов’язані з вживанням грибів домашнього консервування, копченої або в’яленої риби, м’ясних і ковбасних виробів, бобових консервів. Ці продукти частіше викликають групові, «сімейні» спалахи захворювань. Якщо інфікований продукт твердофазний (ковбаса, копчене м’ясо, риба), то в ньому можлива, так звана, «гніздова» інфікованість збудниками ботулізму і утворення токсинів. Тому зустрічаються випадки захворювання на ботулізм, коли не всі особи, які вживали один продукт, хворіють. У даний час переважають захворювання, викликані отруєннями токсинами А, В або Е.

Таким чином, основним шляхом передачі захворювання є харчовий, обумовлений вживанням консервованих у домашніх умовах продуктів харчування.

УВАГА! КЛІЩІ!

У природі сезонна активність кліщів спостерігається з березня по листопад, має два виражених піки активності – в квітні-травні та серпні-вересні. Кліщі можуть нападати на людину у будь-який час дня і ночі, в будь-яку погоду. Як правило, їх менше в суху і спекотну погоду і більше в прохолодну, похмуру.

Живляться кліщі кров’ю людей та тварин, занурившись хоботком глибоко в шкіру. Кровосмоктання кліща може тривати до 12 діб. Напившись крові людини або тварини кліщ відпадає самостійно для відкладання яєць в грунт.

Кліщі нападають на людей не лише під час перебування на природі. Після відвідування зеленої зони, кліщі залишаючись на одязі переносяться в приміщення, і якщо одяг не оглядається і не очищається, можуть потрапляти на шкіру в найбільш уразливих місцях: за вухами, на шиї, пахвами, в паховій області.

Кліщ разом зі слиною виділяє анестезуючу рідину, що робить укус практично безболісним, і тільки через декілька годин виникає відчуття болю. Дорослих кліщів, що присмокталися, як правило, можливо помітити через 2-3 дні: в місці наявності кліща з’являються припухлість, свербіж, почервоніння, сам кліщ збільшується у розмірах. Якщо його помітити одразу, буде легше видалити. Чим більше часу пройшло від присмоктування кліща, тим більша вірогідність зараження. Кліщі є переносниками збудників вірусних, риккетсіозних, бактеріальних захворювань людей та тварин.

На території України кліщі переносять кліщовий вірусний енцефаліт,  іксодовий кліщовий бореліоз (хворобу Лайма) та інші хвороби. Від хворої людини до здорової збудники цих захворювань не передаються.

Якщо до тіла людини присмоктався кліщ, його слід зняти, як можна швидше. За медичною допомогою можна звернутись до травмпунктів, які  працюють цілодобово, або до інших закладів охорони здоров’я, де кліща видалять, оброблять місце укусу, нададуть рекомендації.

При відсутності можливості звернутись до лікаря, видалення проводять самостійно: розхитуючи кліща з боку вбік пальцями, обгорнутими марлевою серветкою, пінцетом чи петлею з нитки, яку слід закріпити між хоботком кліща та шкірою людини, слід повільно його видалити разом з хоботком. Після видалення кліща місце присмоктування обробити 3% розчином йоду або спиртом. Якщо хоботок залишився в ранці, його видаляють стерильною голкою. Після видалення слід ретельно вимити руки з милом.

Щоб зберегти кліща живим, на деякий час його необхідно помістити на шматок вологої марлі у флакон, пробірку, інший чистий скляний посуд та щільно закрити кришку (краще ватно-марлевим корком).

В лабораторіях особливо небезпечних інфекцій Державної санітарно – епідеміологічної служби України здійснюється прийом кліщів, знятих з людей, для проведення лабораторних досліджень на наявність збудників іксодового кліщового бореліозу (хвороби Лайма). При зверненні до лабораторії потрібно мати направлення на дослідження встановленої форми, видане медичним працівником закладу охорони здоров’я. Лабораторному дослідженню на наявність борелій підлягають лише  живі та непошкоджені кліщі, що були зняті з тіла людини.

Критерієм відбору кліщів для дослідження є також кількість крові в тілі кліща, що залежить від термінів перебування на тілі людини. Кліща, який не підлягає дослідженню слід спалити або залити окропом.

Всім особам, що підпали під напад кліща, рекомендується звернутись  до закладу охорони здоров’я за місцем проживання, де лікар надасть рекомендації щодо спостереження за самопочуттям, ознайомить з проявами захворювання (підвищення температури тіла, почервоніння, припухлість на шкірі в місці укусу).

З метою попередження нападу іксодових кліщів, при відвідуванні місць, де можуть бути кліщі (лісів, зелених зон, парків та скверів, дачних та садівничих ділянок тощо) рекомендується:

– одягатися в світлий однотонний, з довгими рукавами, щільно прилягаючий до тіла одяг, щоб було легше помітити кліщів. Голову слід покривати головним убором;

– проводити під час прогулянки само- та взаємоогляди через кожні 2 години та ще раз вдома, в першу чергу у дітей. Особливо ретельно потрібно обстежувати ділянки тіла, покриті волоссям;

– звільнити від сухої трави, гілок, хмизу в радіусі 20-25м. місце для привалів, нічного сну на природі;

– вдома одразу змінити одяг, білизну, ретельно їх оглянути, випрати та випрасувати. Не можна залишати цей одяг біля ліжка чи спати в ньому. Витрушування одягу не позбавляє від кліщів;

– якщо разом з вами на природі перебував ваш собака або інша домашня тварина – його теж слід оглянути на наявність кліщів до того, як впустити до помешкання;

– використовувати репеленти (засоби, що відлякують кліщів). Препарати слід купувати в аптечній мережі, наносити відповідно до інструкції. Користуватись репелентами слід з урахуванням особливостей свого організму. При виникненні алергічних реакцій необхідно звертатись до лікарів.

Таким чином, першочергове значення в профілактиці хвороб, що передаються через укус кліща, мають заходи особистого захисту від нападу кліщів.

1. Ходіть тротуаром, тримаючись правої сторони. Вчіть і дитину цього.
2. Не поспішайте, переходьте дорогу розміреним кроком: переконайтеся, що немає транспорту, подивіться ліворуч і праворуч.
3. Виходячи на проїжджу частину дороги, припиніть розмовляти - дитина має звикнути до того, що коли пере-ходиш дорогу, потрібно зосередитися.
4. Не переходьте дорогу на червоний або жовтий сигнал світлофора.
5. Переходьте дорогу лише в місцях, визначених дорожнім знаком «Пішохідний перехід».
6. З автобуса, тролейбуса, трамвая, таксі виходьте першими й тільки після повної їх зупинки, оскільки дитина може впасти або побігти на проїжджу частину дороги.
7. Спонукайте дитину до участі у ваших спостереженнях за ситуацією на дорозі: показуйте їй ті автівки, які готуються повертати, їдуть з великою швидкістю тощо.
8. Не виходьте з дитиною із-­за машини, із­-за кущів, не подивившись попередньо на дорогу, - це типова помилка, не можна допускати, щоб діти її повторювали.
9. Не дозволяйте дітям гратися поблизу доріг і на проїжджій частині вулиці.
10. Їзда на велосипедах вулицями та дорогами дозволяється особам з 14 років. Діти до 14 років мають кататися у дворах, на ігрових майданчиках під наглядом дорослих.
11. У транспорті привчайте дитину поводитися спокійно, розмовляти тихо, триматися за руку дорослого чи поручні, щоб не впасти.
12. Не дозволяйте дитині виглядати з вікна у транспорті.