День захисту людей похилого віку
Як показує практика, літні люди, ті яким за 60-т, також потребують захисту, і це не дивлячись на той факт, що найчастіше вони, на відміну від дітей, мають багатий досвід, відмінні професійні навички та мудрість, якої ще не дістає підростаючому поколінню. І все ж, за інших, здавалося б рівних умовах, вони піддаються дискримінації за віковою ознакою, не рідко опиняючись за межею бідності, у злиднях і не затребувані суспільством по справедливості і набутої вікової гідності.
Те, як суспільство ставиться до своїх людей похилого віку, безпосередньо впливає на стабільність і процвітання всього соціуму. Шанобливе і соціально відповідальне ставлення до стареньких - запорука і гарантія благополуччя для тих, хто так чи інакше стане на їх місце в наступних роках, не будемо про це забувати!
Когда-то жил очень старый человек. Глаза его ослепли, слух притупился, колени дрожали. Он почти не мог держать в руках ложку и во время еды часто проливал на скатерть суп, а иногда кое-что из пищи выпадало у него изо рта.
Сын и его жена с отвращением смотрели на старика и стали во время еды сажать его в угол за печку, а еду подавали ему в старом блюдечке. Оттуда он печально смотрел на стол, и глаза его становились влажными.Однажды руки его так тряслись, что он не смог удержать блюдечко с едой. Оно упало на пол и разбилось. Молодая хозяйка стала ругать старика, но он не сказал ни слова, а только тяжело вздохнул. Тогда ему купили деревянную миску. Теперь он должен был есть из нее.
Как-то раз, когда родители сидели за столом, в комнату вошел их четырехлетний сын с куском дерева в руках.
Что ты хочешь сделать? - спросил отец.
Деревянную кормушку, - ответил малыш. - Из нее папа с мамой будут кушать, когда я вырасту.