У кельтів з цим днем пов'язано чимало повір'їв про те, що в День літнього сонцестояння все нечисте має особливу силу. Оскільки нечисть прийнято відганяти вогнем, у цей день всі святкові заходи проводяться в основному навколо багаття або ритуального вогню. При цьому люди приносять на свято багато зелені і квітів, які символізують початок нового життя, народження любові і шлюбу.
У шотландців є своя традиція, пов'язана з Днем літнього сонцестояння. Вони котять із гори обвиті соломою та запалені колеса. Часто при цьому проводяться і ворожіння. Багато народів вірило, що в ніч перед сонцестоянням потрібно шукати в лісі квітучу папороть. Люди вважали, що той, хто знайде цвіт папороті, стане багатим і щасливим.

Тисячоліттями цей день відзначався як свято Купали, це язичницьке свято, але його традиції живі й понині. На час літнього сонцестояння припадало свято Купала або Купайла – бога земних радощів. За християнською традицією на два тижні пізніше ми відзначаємо свято на честь пророка Іоанна Предтечі, яке за іншим календарем наклалося на язичницьке Івана Купала. 

Чимало дохристиянських звичаїв збереглися донині, як-от, пускання вінків на воду, стрибання через багаття та пошук квітки папороті. Вважалося, що літнє сонцестояння означає повний розквіт природних сил, в той же час ця дата нагадувала, що день тепер піде на спад. І нехай різні народи називають і святкують 21 (20) червня по-своєму, але всі вони в цей день віддають шану Сонцю, вітаючи його союз з Землею.