Шахтарська праця завжди була наповнена особливим духовним змістом. Це не просто піт та сльози, колосальні зусилля і непорушна самовідданість, честь і професіоналізм. Спускаючись у шахту, шахтар залишає на поверхні весь свій страх, тому що під землею йому зовсім немає місця. Бере з собою надію і любов, бо знає, що це те єдине, яке не залишить його навіть там, під землею. І йде робити свою справу.